Наша подорож до осіннього Холодного Яру

Сьогодні, ми з дітьми відвідали
Мотронинський Свято — Троїцький жіночий монастир, дивовижне історичне місце молитви і усамітнення. Завітали поглянути, як себе почуває 1100 — літній
дуб Максима Залізняка. Після цього зробили зупинку біля відомого Гайдамацького ставу. Зварили юшки, набігалися по лісі та й веселі повернулися в місто. Це так коротко, як завжди!)))
А насправді було все набагато масштабніше:
— тільки вирушили, з’явилося серед дітей відчуття повної свободи і незалежності у діях та словах… називається «вирвалися»! Батьки не хвилюйтесь, все ок!
— Бурхлива реакція на живих істот довкілля: «о.Іван там корова!», «Котики, собачки, …гуси!» Представники природи дивувалися з нас, як могли!
— у монастирі всі один одному давали поради, куди і як свічку ставити, до Кого молитися! (спрацювало «ми ж у школу недільну ходимо!»)
— Я мав 1 % хвилювання через багаття: ліс мокрий, ми не брали ніяких засобів для загорання… Але фраза: «Шукаємо сухі гілки, кору, дрова, бо юшки нам не бачити!» — додала натхнення! У нас з’явилося багаття, а пізніше і юшка, і трав’яний чай.
— скільки спостерігаю, кожен раз щось нове: у дітей без нагляду батьків проявляться така автономність і обізнаність, що нам дорослим, зі своїми комплексами і фобіями далеко братися)
— місцевість Холодного Яру надзивачайно велика на історію духовної спадщини нашої Батьківщини. На мою думку, кожен має познайомитись ближче з цим славетним краєм…
— окремо хочу виділити висвітлення нашої поїздки. Зазвичай, сам намагаєшся «третьою вільною» рукою робити «якісь» знімки, але сьогдні, ніхто не лишився поза кадром! За такі фото спостереження Вам Виктория Каплунова велетенська подяка!
Вдячний батькам за довіру, дітям за гарний день!)

Пишк у себе на сторінці Фейсбук Голова Паломницького відділу протоієрей Іоан Верескун.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *